У Кенігсберзі відкрито меморіал на честь російсько-німецького братерства по зброї у боротьбі проти СРСР

Акции, Армия, История, Кёнигсберг, Культура, Политика, Проповеди, Українська ↓ / 19 октября 2015 г.
Русско-Немецкий крест (Кёнигсберг)

Активісти російської націонал-монархічної організації “Балтийский Авангард Русского Сопротивления” (БАРС) встановили у передмісті Калінінграда (Кенігсберга), у селищі Ярославське (до 1946 року — Шьонвальде) кам’яний пам’ятник на честь російсько-німецького братерства по зброї у боротьбі з більшовизмом. Меморіал являє собою бетонний хрест на кам’яній основі, виконаний у характерному для німецьких військових поховань та пам’ятних знаків XX століття (яких на території області збереглося безліч) строгому стилі. Хрест прикрашає напис російською та німецькою мовами: «Съ нами Богъ». У підніжжя бетонного хреста вмонтований шліфований гранітний камінь з табличкою з нержавіючої сталі, яка вказує на те, що цей меморіал присвячується пам’яті чинів Західної Добровольчої Армії, інтернованих у Східній Пруссії у 1919 році.

Західна Добровольча Армія була сформована полковником князем Павлом Рафаїловичем Аваловим з числа російських офіцерів та німецьких добровольців у кінці 1918 року в Прибалтиці для боротьби з більшовиками, які захопили політичну владу у Росії. Загальна чисельність армії доходила до 55000 солдатів, велика частина з яких були німцями – військовослужбовцями елітних німецьких частин, що перейшли на службу під Руський стяг після підписання революційним урядом у Берліні ганебного перемир’я від імені Німеччини. Німецькі добровольці зобов’язалися плечем до плеча з російськими братами боротися проти радянської влади аж до відновлення у Росії законної монархічної державності, очікуючи одержати, в обмін на це, право жити в Прибалтиці і зберегти свою законну власність на цій землі, яка має багату історію німецької колонізації.

Проте дуже швидко виступ німецьких частин проти більшовиків в союзі з білогвардійцями набув самого запеклого ідейного характеру. Німці на ділі переконалися, яку загрозу для цивілізованого християнського світу представляє комуністичний інтернаціонал зі своїм богоборницьким фанатичним вченням. Відтепер вони носили на рукаві емблему Західної армії – білий православний восьмикутний хрест, і російські кокарди.

Однак, через протидію уряду Латвійської Республіки і Антанти, воїни Західної Добровольчої Армії своє завдання виконати не змогли. Протягом листопада 1919 білі частини з боями відходили до кордону Східної Пруссії, щоб потім, перейшовши її, отримати можливість або залишитися на постійне проживання в гостинній Німеччині, або продовжити боротьбу на інших фронтах громадянської війни в Росії.

Русско-Немецкий крест (Кёнигсберг) 2

Російсько-німецьке братерство по зброї у боротьбі з більшовизмом у цей період знайшло своє відображення також у співробітництві Всевеликого Війська Донського і Німецької Імперії, яка постачала донським козакам в достатній кількості зброю для надання гідного опору натиску Червоної Армії з півночі. Вчорашні вороги, що пролили стільки крові на полях битв Світової війни, розв’язаної світовою політичною закулісою, виявилися ближчими один до одного, аніж офіційні союзники. Родинні зв’язки Імператорських Будинків Німеччини та Росії, давні культурні та економічні зв’язки двох народів, психологічне тяжіння російської та німецької націй – все це стало запорукою міцного довголітнього союзу російських і німецьких націоналістів в смертельній сутичці з комуністичною чумою.

Організація БАРС, встановлюючи символічний камінь у формі хреста під Кенігсбергом, виразила таким чином свою вдячність німецькій нації за ту підтримку та дієву допомогу, яку вона, в особі своїх кращих синів, колись зробила Білому руху в різний час і в різних обставинах.

Офіційне відкриття пам’ятника відбулося 18 жовтня 2015 року у присутності журналістів, після освячення бетонного хреста ієромонахом Миколою (Мамаєвим), настоятелем Кенігсберзької парафії Руської Православної Церкви Закордоном (РПЦЗ). Було похмуро, йшов безперервний дощ. У ці дні, рівно сто років тому, на Східному фронті Першої Світової війни встановилося позиційне затишшя – одне з небагатьох у тій кровопролитній і важкій для Німецької та Російської Армій війні. Війні, де мільйони кращих російських і німецьких солдатів загинули в безглуздому побоїщі, щоб через роки їх знекровлені Вітчизни підпали під ярмо політичних пройдисвітів, а через століття – і зовсім масово заселені мігрантами з Азії та Африки.

Відзначимо, що при установці меморіалу у вересні були присутні два представники німецького національного руху: Walter K. (Europäische Aktion) і Roland W. (Nationaldemokratische Partei Deutschlands), які засвідчили свою повагу до подвигу російських і німецьких добровольців, що билися разом проти радянського режиму.

Слово о. ієромонаха Миколая (Мамаєва) на відкритті Меморіалу Російсько-німецькому братерству у боротьбі з більшовизмом під Кенігсбергом 18 жовтня 2015.

кавычки3Сьогодні, браття, знаменний день. На землі, яка рясно полита російською та німецькою кров’ю, ми відкриваємо пам’ятник російсько-німецькому братерству по зброї. Що нами рухало, що ми хотіли сказати, споруджуючи цей монумент? Перш за все, ми хотіли, аби всі ми звернулися до своєї історичної пам’яті, згадали ті трагічні події, що стали прелюдією до подальшої світової катастрофи, яка назавжди змінила політичний вигляд нашої планети.

Я маю на увазі захоплення Росії більшовиками. У ті, вже далекі від нас, роки серед багатомільйонного Російського народу знайшлася тільки жменька сміливців, яка своїми грудьми намагалася зупинити багряного звіра, що виходив з пекла, і серед тих, хто не побоявся тоді встати плечем до плеча з нашими співвітчизниками, були німецькі добровольці.

Потрібно сказати, історія нашого бойового братерства почалася ще в роки війни з революційною армією Наполеона, коли тут, на цій же землі, з французькою армією схрестили клинки добровольці російсько-німецького легіону. Тоді, спільними зусиллями монархів, Європу вдалося врятувати від революційної стихії. Звучна на різних мовах тріада “Вера, Царь, Отечество” виявилася найкращими ліками від революцій. На жаль, у боротьбі з більшовиками ситуація була вже зовсім іншою – віра похитнулася, царів не стало. Обезголовлені народи не могли довго протистояти відвертим богоборцям і насильникам. Однак, проти червоного Хама встали ті, хто не хотів для своїх дітей та онуків майбутнього в смердючій атмосфері безликого людського стада, хто не хотів перетворення своїх нащадків на манкуртів без роду і племені, проявивши цим вищу ступінь любові, жертвуючи життями заради всіх нас, хто тут нині стоїть.

Ми пам’ятаємо про героїв Росії та Німеччини, і віримо, що пролита ними кров обов’язково дасть свої плоди у нових поколіннях, які майорітимуть вірою та мужністю і будують готові до подвигу заради ідеалів любові та братерства.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>