Дивний новий світ… тваринної ситості і духовного рабства

В мире, Общество, Политика, Українська ↓, Экономика / 16 ноября 2015 г.
Leon Degrelle Ukr

Друга світова війна виявилась останнім відгомоном великого і прекрасного світу, світу ідей, світу високих ідеалів і устремлінь. Європейські нації, перемелені в кривавих бійнях двадцятого століття, поховавши в сирій землі кращих своїх синів, були змушені піти на серйозний політичний і духовний переворот, вирішивши назавжди відмовитися від своїх історичних, традиційних цінностей. Із завидною завзятістю і залізним устремлінням почалося будівництво нового чадного світу, де людина виявилась закутою у кайдани нестримного поклоніння золотому теляті і своєму безмірному Я.

Виявилось, що в абсолют було зведено бажання отримувати тілесні насолоди, використовуючи, при цьому, усі доступні засоби і можливості. Вулиці найкрасивіших європейських і північно-американських міст наповнили герої з опери Шарля Гуно, які волають з несамовитістю один до одного:

кавычки3Ну навіщо відвідувати ті місця, в яких неприємно? Свій час ми проведемо краще — нас чекають веселощі, нас чекає пишний бенкет …

Комфортне і не обтяжене тяготами життя стало жаданим псевдо-ідеалом, а здатність підтримувати високий рівень споживання дорогих і розкішних товарів стало головним показником «життєвого успіху» людини. Світ перетворився на утопію, про яку так багато і так вірно писали на початку смутного двадцятого століття. Важко не згадати Олдоса Хакслі, який у своєму знаменитому романі «О, дивний новий світ!» відобразив пророчі слова:

кавычки3Найважливішими «манхеттенськими проектами» прийдешнього будуть грандіозні, організовані урядами дослідження того, що політики і залучені до участі науковці назвуть «проблемою щастя», маючи на увазі проблему прищеплення людям любові до рабства. Проте любов до рабства недосяжна при відсутності економічної забезпеченості; в цілях лаконічності я зроблю припущення — всемогутньою виконавчою владлю та її адміністраторам вдасться вирішити проблему цієї постійної забезпеченості…

Створивши «забезпечену більшість», конструктори нового світоустрою змогли ефективно відрізати від суспільного, державного життя тих, хто виявився не здатним вписатися у «новий світ». Завдяки продуманій пропаганді ці люди отримали яскраві ярлики і опинилися під тиском громадської думки, як на державному, так і на громадському рівні. Відмова від поклоніння «золотому теляті» або своїм гріховним бажанням викликає не просто нерозуміння в оточення, але й часто провокує психологічний тиск з боку суспільства. Фактично, це означає, що в сучасному світі створена система, при якій люди, здатні до духовного сприйняття і розвитку, виявляються просто «зайвими». Що, до речі, дуже помітно по стрімкій деградації європейського мистецтва, особливо живопису і літератури.

У старій Європі кожен християнин знав прості, але дуже важливі слова:

кавычки3Не хвилюйтесь і не кажіть: що нам їсти? або що пити? або у що одягнутися? Тому що всього цього шукають язичники, і тому що Батько ваш Небесний знає, що ви маєте потребу у всьому цьому. Шукайте ж перш за все Царство Боже і правду Його, і все це вам додасться.
- Матв. 6: 31-33.

Заклик шукати насамперед духовне та небесне був головною рушійною силою в житті людини. Потурання плоті і задоволення її потреб і пристрастей не була, як зараз, основною ознакою «успішної» людини. Дух керував тілом. Це формувало людей, готових возвеличувати в абсолют поняття честі і вірності, створювати неповторні твори мистецтва, розширювати і примножувати славу земну своїй Батьківщині і народу. Християнська Європа створювала ідеалістів, які покращували і змінювали світ, боролися і перемагали. Що ж створює сучасна Європа?

Людей, готових жертвувати усім і усяким заради збереження свого рабського «благополуччя», аби продовжувати потурати своїм примхам і бажанням. Ці люди зможуть створювати все нову і нову техніку для власного прислужування, полегшення праці та звільнення часу, передусім, для розваг, але ці оруеллівські громадяни ніколи не зможуть створити нову Сикстинську Капелу або повторити геніальність Шекспіра. Не виникнуть серед них ні нові філософи, ні нові письменники… Бездушні тварини не можуть творити вічне, не можуть повірити в Царство Небесне і надихнутися їм. Їх максимум, потураючи своєму рабству, знищувати та ізолювати усіх тих, хто не готовий стати такими ж, як вони.

Original: Дивный новый мир… животной сытости и духовного рабства

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>